
Насамперед батькам слід пам'ятати, що:
Неповага породжує неповагу.
Насильство породжує насильство, а доброзичливість – мир.
Егоїзм породжує егоїзм, а увагу до іншого звертається увагою у відповідь.
Якщо не дослухатися думки дітей, вони не навчаться сприймати вашу думку.
Виховання без примусу та насильства вимагає від батьків певних умінь та навичок. Перерахуємо основні з них:
Уміння «розшифрувати» поведінку дитини, щоб зрозуміти її потреби.
Вміння бути послідовними.
Здатність дозволяти дитині виявляти свої почуття, допомагаючи висловити їх у прийнятній формі.
Уміння передбачити істерику і правильно поводитися, якщо вона почалася у дитини.
Розуміння те, що дитині треба доступно пояснювати правила поведінки.
Вміння встановлювати правила для дитини та контролювати свої дії.
Вибачення перед дитиною, якщо щось зробили не так.
Виховання має бути послідовним.
Якщо дитина не знає про правило поведінки в конкретній ситуації, достатньо повідомити про це відразу ж, коли він з нею зіткнувся.
Не забувайте, що спокійний і переконливий тон завжди дієвіший, ніж крик та фізичне покарання.
Не соромтеся виражати любов до своєї дитини через дотик, лагідний погляд, ніжні слова, увагу, активні ігри з дітьми; дозволяйте робити помилки і виявляти свої почуття.
Заповіді для мами і тата майбутнього першокласника
1. Починайте „забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте її посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це ніжно, з довірою: „Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”. Не робіть з дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

За нинішніх умов питання взаємодії дошкільного навчального закладу і родин вихованців стає дедалі актуальнішим. Важливо не лише здійснювати психолого-педагогічну просвіту батьків, виробляти разом з ними єдину стратегію впливів на дитину, а й залучати їх до життя дитсадка та суспільства загалом. Активна позиція батьків, продуктивна співпраця дорослих – необхідний для дошкільника зразок соціальної поведінки, своєрідний “ заспокійливий засіб ” , гарант певної безпеки у складних суспільних обставинах, а також запорука гармонійного розвитку дитини.