Учитель-логопед: Зиндик Марія Миколаївна

Рекомендації для батьків

Шановні батьки!

Ваша дитина росте і дорослішає. Ви розумієте її з півслова і, якщо навіть вона має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками, які можуть дражнити дитину чи не приймати її до спільної гри. Не забувайте, що вона може поступово усамітнитися. Це часто затримує мовленнєвий розвиток і негативно впливає на характер дитини. Вона може стати дратівливою, замкненою, плаксивою, з проявами негативізму. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвих порушень.

  • Часто буває так, що язичок дитини «неслухняний», тобто язикові м'язи недостатньо розвинені. Вчитель-логопед порадить, який комплекс спеціальних вправ для розвитку мовно-рухового апарату (язика, губ, щік, м'якого піднебіння) треба виконувати разом із малюком. Спочатку повправляйтеся самі, а вже потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов'язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність та рівномірність відтворюваних рухів, здатність перемикатися з одного руху на інший.

  • Артикуляційна моторика взаємопов'язана з розвитком дрібної, тобто рухливістю дитячих пальчиків. Нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, гра з мозаїкою, виконання аплікацій, ліплення, конструювання, малювання, розфарбовування, домальовування, складання геометричних і рослинних візерунків, з'єднування стрілочками відповідних частин малюнків — усе це допоможе дитині розвинути не лише дрібні м'язи рук, а й мовлення загалом, підготує до опанування навичок письма.

  • Процес оволодіння звуками неможливий без достатнього рівня розвитку фонетико-фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги та пам'яті). Якщо малюк дефектно сприймає звуки на слух, не розрізняє корелюючих фонем (схожих за вимовою чи звучанням), він не зможе правильно говорити, а згодом і грамотно писати. Корекційна робота починається у формі гри на матеріалі немовленнєвих звуків (Як гуде комар? — З-з-з. — Як шумлять дерева? — Ш-ш-ш.) і поступово охоплює всі засвоєні дитиною звуки, які виправляє і автоматизує (вводить у самостійне мовлення) вчитель-логопед. За потреби проводиться диференціація — робота з розрізнення в мовленні змішуваних звуків.

  • Часто вас, батьків, хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увагу на недорозвиток лексичної та граматичної ланок мовлення малюка. Не забувайте про те, що всі складові мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують в єдності та нерозривно пов'язані між собою. Порушення будь-якої ланки викликає недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі (тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).

Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (роду, числа, відмінка, часу, виду), розвивати зв'язне мовлення та всі психічні процеси (мислення, пам'ять, увагу) загалом.

Проте просто механічне заучування слів не зможе достатньою мірою збагатити активний словник дітей. Для занять потрібні предметні та сюжетні малюнки, різноманітні лото, дитячі книжки та журнали. Під час ігрових завдань доцільно використовувати предмети повсякденного вжитку (іграшки, посуд, одяг, побутові прилади тощо), ознайомити дітей з їх назвами та призначенням.

Для повноцінного спілкування у дошкільника має бути достатній обсяг іменникового словника, тобто дитина має вміти знаходити і називати предмети з таких лексичних тем: «Родина», «Моє тіло», «Наш дім», «Іграшки», «Овочі», «Фрукти», «Продукти», «Посуд», «Одяг», «Транспорт», «Меблі», «Предмети побуту та вжитку», «Професії», «Дерева», «Квіти», «Комахи», «Звірі», «Свійські тварини і птахи», «Зимуючі та перелітні птахи», знати назви частин предметів (наприклад, складові чайника — носик, ручка, стінки, дно, кришечка), пір року (осінь, зима, весна, літо), частин доби (ранок, день, вечір, ніч), днів тижня (понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя).

Словник відносних прикметників поповнюється під час засвоєння дошкільниками понять величини, кольору та форми предметів, виділення їх характерних ознак (смак — кислий, солодкий, гіркий; дотик — твердий, м'який, гладенький, шорсткий), протилежних характеристик (високий — низький, широкий — вузький, довгий — короткий, твердий — м'який тощо), присвійних — шляхом визначення належності деяких предметів та їх частин (мамина хустка, вовчий хвіст). Діти мають уміти впізнавати та називати характерні ознаки пір року, уміти орієнтуватися у просторі (знаходити предмети праворуч, ліворуч, угорі, унизу), а також на аркуші паперу (верхній правий, лівий нижній кут тощо).

Збагатити дієслівний словник дошкільників можна, не лише називаючи деякі дії, а й виконуючи завдання на розрізнення ситуативно схожих дієслів (наприклад, шити — плести — вишивати), слів-омонімів (летять сніжинки, пташки, літак тощо), добір антонімічних пар (бігти — стояти, говорити — мовчати, сміятися — плакати).

Особливу увагу звертайте на відмінкові, родові та числові закінчення іменників і дієслів (ніж — ножа — ножем — п'ять ножів; ложка — ложки — ложкою — сім ложок; відро — відра — відром — десять відер; Валя читав книжку — Валя читала книжку; дівчинка малює — дівчатка малюють), на утворення нових слів за допомогою складання основ, додавання суфіксів чи префіксів (овоч + різати = овочерізка; буряк + -чок = бурячок; білка + -чин- = білчин; пере- + їхати - переїхати). Саме такі форми найчастіше діти засвоюють помилково чи недостатньо.

Задовольнити дитячу допитливість, залучити її до активного пізнання навколишнього світу, оволодіти способами встановлення причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами допомагає гра, адже формування мовлення, лише поєднуючись з розвитком інших психічних процесів, розгортанням ігрової діяльності, забезпечує гармонійне становлення повноцінної дитячої особистості. Гра завжди цікава для дітей, тому вона ефективніша, ніж стандартні заняття.

Щоб грати з дитиною було іще цікавіше, вважаю за доцільне виконувати завдання разом з ігровими персонажами. Якщо у вас у сім'ї росте дівчинка, розфарбуйте разом із нею Грайлинку, якщо хлопчик — Пограйлика. Скопіюйте (зображення можна збільшити), виріжте і наклейте ігрових персонажів на картон, зробіть підставку. Нехай Грайлинка чи Пограйлик беруть участь у всіх іграх разом із вами.

HAT