Учитель-логопед: матеріали

Використання мультфільмів як засобу розвитку зв`язного мовлення дошкільників

Сьогодні дитина від народження потрапляє у зовсім інше середовище, ніж двадцять років тому. Це не просто інший світ, а інше сприймання нею цього світу. Можливість перебувати одночасно в кількох часових, історичних, географічних, етнокультурних та інших просторах значно прискорює процеси збагачення світогляду дитини, розвиток психічних процесів.
Але оцінюючи вплив медіапростору на особистість дитини, науковці виділяють дві його сторони.
З одного боку, беззаперечним є той факт, що в освітньому аспекті вплив медіа простору є позитивним, оскільки він сприяє підвищенню грамотності дитини, розвитку її інтелекту, інформативності та загальної обізнаності.
З іншого боку, дуже тривожними є результати проведених бесід з дітьми 5-6-ти років, які засвідчили, що 60-65% дітей (причому не лише хлопчики, а й дівчатка) захоплюються комп’ютерними іграми деструктивного змісту, як-от: «Бетмен», «Черепашки Ніндзя», «Трансформери», численні «стрілялки» тощо. Окремі діти сказали, що в іграх їх не лякає вигляд крові та вбивства.

Зверніть увагу! З огляду на вразливість та сприйнятливість дитячої психіки, психологи наголошують, що дитина легко засвоює те, що надходить з навколишнього середовища, і часто зберігає його на підсвідомому рівні впродовж усього життя. А від жахів та потворності того, що дитина бачить на екрані, дитяча психіка захищається зниженням порога чутливості та притупленням свідомості.

Тож вибір того, що дивитися дитині і як це вплине на її розвиток та подальше життя цілком залежить від батьків. Отже, ретельно проаналізуйте те, що дивиться ваша дитина. Нехай у вашій фільмотеці буде багато добрих, розумних мультфільмів та дитячих фільмів, щоб у дитини був вибір. Формуйте смак своєї дитини вже сьогодні, і тоді завтра вона сама не захоче дивитися низькопробну (і частіше всього некорисну) відеопродукцію. Обговорюйте з дитиною все те, що вона побачила на екрані. Після перегляду обраного вами мультфільму з певним навчальним (або виховним) змістом поговоріть з дитиною про те, що вона зрозуміла, усвідомила. Позитивним результат можна назвати , якщо те, що зрозуміла дитина, і те, що ви хотіли до неї донести, збіглося; поспостерігайте за грою дитини, породженою мультфільмом. Позитивним результатом буде відсутність у грі жорстоких дій, несправедливості, не властивої даному віку проблематики (гроші, кримінал і т.д.). Порівняйте, чи збігається присутній в мультфільмі розподіл на позитивних і негативних героїв, з тим, як собі це уявляє ваша дитина. Дізнайтеся, який персонаж копіює дитина, і чому саме його. Поцікавтеся, що приваблює дитину в даному мультфільмі.Поясніть дитині за допомогою певних стимулів (наприклад: дружба з однолітками, гарні оцінки, заохочення батьків, гарні або бажані іграшки і
 т. д.), що такою поведінкою, що копіює героя мультфільму, вона доб'ється швидше зворотного
Спільно подивіться мультфільми,і попросіть дитину самостійно скласти формулу: добрий (розумний, красивий) герой - щастя, любов, дружба; злий (хитрий, підступний) - нещастя, тощо.
 
Адже ,таким чином, у дитини формуються норми моралі, вона розуміє поняття «добре-погано», збагачується словник , розвивається зв’язне мовлення. Простий перегляд мультфільма без обговорення не приносить таких результатів, які ми отримуємо при ретельному аналізі побаченого на екрані.
 
Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність крихти, розвивати його мислення і уяву, формувати його світогляд. Таким чином, мультфільм - це ефективний засіб виховання і розвитку дитини. Очевидно, що неможливо вирішити всі проблеми виховання і навчання за допомогою одних лише мультфільмів, це лише один з варіантів, і, як мені здається, досить дієвий.

 

Корисні поради

 


1. Розмовляйте з малюком якомога більше. Ваша мова повинна бути граматично правильною, вимовляйте слова так, як потрібно, бо вживання "дитячої" мови зашкодить формуванню "нормальної" мови дитини.
2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це - запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.
3. Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтеся до цього поблажливо. Помилки - це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.
4. Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути: учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: "Ось чуєш, їде машина, а це гудить пилосос, а що це? Так, правильно, це йде будильник." Нехай малюк учиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить. Переносьте все почуте і побачене на екрані в життя і навпаки.
5. Часто діти вміють прекрасно отримувати все бажане зовсім без допомоги слів. Їм буває достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова: "Дай", як їх бажання відразу здійснюється. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мови як засобу спілкування з іншими людьми. Розуміти його будете лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої думки, говорила нові слова, речення, фрази.
6. Проговорюйте почуті у мультфільмах віршики, проспівуйте пісеньки, розповідайте казочки, адже, запам'ятовуючи їх та повторюючи, дитина вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу.
7. Вчіть малюка будувати зв'язні розповіді про побачене, про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує таке вміння, як контекстна мова, тобто здатність уявити собі події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Для цього, розглядаючи книжечку, ставте маляті запитання: "хто це" (собачка), "яка собачка" (біла, пухнаста, кумедна), "що вона робить" (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком: це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її. За деякий час ваша дитина здатна буде сама придумати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, побачене по телевізору, події, що відбувалися з нею впродовж дня.
8. Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов'язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються в мові, в мультфільмах, оповіданнях чи віршиках, які ви читаєте. А ще можете погратися у "відгадайку": нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово. Це буде доступним дитині на третьому році життя.
9. Засвоюючи мову, дитя починає використовувати її не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У нього поступово формується так звана мова "для себе". Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим бурмотанням, словами, які не звернені ні до кого особисто. Із часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й плануватиме словесно свої майбутні дії. Ви допоможете малюку, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: "Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?" Такі розповіді допоможуть
 
дитині швидше навчитися планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішньої мови.

Якщо ви приділите розвитку мови дитини достатньо часу, сил та уваги, то з часом ваш малюк обов'язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього виробиться природне чуття мови, любов до слова - писаного чи сказаного.
Приємного вам спілкування!

HAT