Скарбничка вихователя: ЖУРБА НАТАЛЯ СТЕПАНІВНА​

Заняття для дітей молодшого віку по правовому вихованню «Моє ім'я»

Підготувала: вихователь СДНЗ № 37Журба Н.С.

 

Програмовий зміст: дати уявлення дітям про те, що кожна дитина має право на власне імя. Вчити утворювати нові слова за допомогою зменшувально – пестливих суфіксів, розрізняти статтєву належність. Формувати систему «Я» (Я - Дмитрик). Навчати малят слухати, чути і розрізняти інтонації голосу дорослого, розвивати рухові навички рук, дрібну моторику пальців. Виховувати уміння регулювати гучність голосу залежно від ситуації й шанобливе ставлення до своїх рідних.

Матеріал та обладнання: картинки хлопчиків та дівчаток, фото- альбом з сімейними фотографіями, свідоцтво про народження, вірші з іменами дітей, дидактичні ігри ,м’ячик.

Хід заняття:

Вихователь:

  • Коли народжується маленька дитина, мати з батьком одразу обирають їй імя. Немає жодної людини без імені. Кожне ім’я звучить гарно, ніжно, лагідно. По імені можна пізнати – хлопчик це чи дівчинка.

Вихователь:

-Як тебе звати?

Дитина:

-Діма.

Вихователь:

  • Отже, ти – хлопчик. А як тебе звати?

Дитина:

  • Мене звати Аня.

Вихователь:

-А це дівоче імя. Отже, ти – дівчинка.

Вихователь:

- Всі батьки люблять своїх діточок, тому вони вас називають лагідно: Анюта, Сашко …І ви також називаєте своїх батьків ніжно.

- Женечка, як ти звертаєшся до своєї мами?

Дитина:

  • Мамочка, матуся.

Вихователь:

  • Данік, як ти називаєш батька?

Дитина:

  • Татусь, татко.

Вихователь:

- Вашим батькам це дуже приємно чути. Як вас назвали батьки, з таким іменем ви проживете своє життя. Кожна дитина має документ який називається свідоцтво про народження (показати свідоцтво дітям). В ньому записано ваші прізвище та імя.

- Як маленьке немовля

У світ двері відчиня

То дарують йому слово.

Слово це – його імя.

  • Отже, ви тепер знаєте, що кожна дитина має право на імя. Зараз ви представитесь нашим гостям.

Діти:

  • Різні є імена – мені Анна підійшло.

Знаю я одну Анюту ні хвилинки не сидить,

А все біга й шумить.

А я – Дімчик ще маленький.

Буду Дмитриком колись.

Як дорослим стану зовсім –

Всі Дмитром мене назвуть.

Олександра, Саша, Сашуня –

Мене так мама назива –

Напрочуд моє імя.

І у хлопчиків, й в дівчаток

Воно повагу виклика.

 

Вихователь:

  • Зараз ми пограємо в гру, яка так й називається: «В рідному колі».

Кожний з вас знайде фотографію своєї сім'ї і скаже, хто на ній зображений, як звуть і до кожного імені підбере лагідне ім’я.

  • Наступна гра називається: «Назви лагідно предмет» ( діти стають в коло й будуть передавати м’яч по колу один одному, при цьому називають будь – яке слово. Наступний учасник гри називає це слово, але лагідно: «м’яч – м’ячик, ляля – лялечка, кішка – кішечка…»)

Можна запропонувати гру: «Поклич товариша», де ви будете кликати свого товариша з різною інтонацією голосу; якщо він знаходиться близько, покличте його тихенько, якщо далеко, покличте його голосно.

-Дітки, уявіть, що кулачок – це ваша сімя, в якій ви живете. Всі покажіть кулачки й пригадаймо віршик:

Оцей пальчик – це дідусь

Оцей пальчик – це татусь

А цей пальчик – це бабуся

А цей пальчик – це матуся

А цей пальчик – та це ж я!

Ось родина вся моя!

Ось така має бути у вас міцна сімя, де повинні один одного любити, поважати, шанувати, допомагати. Про це потрібно завжди пам’ятати!

HAT