Скарбничка вихователя: ЛІСОВСЬКА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Технологія "Логіки світу"

Заклад дошкільної освіти №37 «МовоЗнайко»

 

Навчально-розвивальна технологія

«Логіки світу»»

Виступ до семінару – практикуму

«Сучасні підходи до логіко – математичного розвитку дітей дошкільного віку»

 

Підготувала:

вихователь

Ірина ЛІСОВСЬКА

 

 

м. Чернівці, лютий 2022 рік

ТЕХНОЛОГІЯ «ЛОГІКИ СВІТУ»

 

Курс «Логіки світу» Ірини Стеценко, наукового співробітника Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАНУ та МОНУ, одного із розробників STREAM-освіти для дошкільників, передбачає цілеспрямований розвиток мислення дітей. Основна форма навчання - ігрова: ігри-дослідження, інтелектуальні, дидактичні та рухливі ігри. Діти в легкій для сприйняття, цікавій формі розв’язують оригінальні математичні задачі, задачі з геометрії, теорії множин, математичної логіки, конструювання, комбінаторики, задачі, що сприяють естетичному розвитку та формуванню загальної культури.

      Головна мета курсу «Логіки світу»:

-        вчити дітей самостійно і нестандартно міркувати,

-        грамотно обґрунтовувати свою точку зору,

-        не боятися задач з багатьма варіантами рішення,

-        вчитись вибирати один з варіантів і грамотно довести, що він найкращий.

      Матеріалом для роботи з дітьми є дві лінійки робочих зошитів: для дітей від 3 до  6 років та для дітей від 4 до 6 років.

       В зошитах для дітей молодшого віку  зібрано  завдання, які  допоможуть закріпити знання про геометричні фігури, зміст понять «більше - менше», розвинути творчі здібності та критичне мислення малят.

           Далі пропонуються завдання  на встановлення закономірностей та порівняння. Згодом завдання з конструювання на площині (2D-конструювання) стають складнішими, пропонуються вправи на  закріплення  знань дітей про числа та цифри.

 В старшому віці дітям пропонуються алгоритми конструювання за схемами, з’являються завдання з кругами Ейлера (множинами), завдання на класифікацію стають різноплановими. 

         Особливістю друкованого матеріалу є те, що дитині пропонуються завдання проблемного характеру і з кількома можливими варіантами розв’язку.

        Автор наголошує, що математичні дослідження можна починати з дітьми вже в трирічному віці. На відміну від звичних дослідів з ознайомлення з природним довкіллям, об’єктами дослідження в математиці вона вважає  геометричні фігури і числа. Такі досліди не потребують спеціального обладнання, однак, як і природні, вимагають ретельної підготовки й обов’язкового обговорення для формулювання висновків, аналізу результатів.

В своїй технології «Логіки світу» І. Стеценко пропонує авторську класифікацію дослідів в математиці.

 

Досліди з виявленням властивостей: з'ясовуються властивості геометричних фігур та знаходяться у повсякденному житті приклади їх використання (властивість: круг котиться – приклад: колесо).

Досліди-ілюстрації: привертається увага до об’єкта, вивчаються його особливості.

Досліди-здивування: організація здивування дітей, щоб викликати потребу в розмірковуванні з приводу математичного явища (Додаток 1)
Досліди-моделювання: виявлення властивостей об’єкта, вивчення його моделі (Додаток 2.)

Досліди-порівняння: порівнюються властивості об'єктів (як котяться куля і циліндр)

Досліди-пояснення: пошук відповіді на запитання «Чому так відбувається?»

Досліди для перевірки припущень: перевіряються математичні припущення.

                                    Дослідження односторонньої поверхні. Стрічка Мебіуса

Зміст досліду №1. 

Умова 1. Візьміть довгу смужку паперу і склейте з неї кільце. Один його бік, наприклад, зовнішній розфарбуйте червоним. Інший - зеленим кольором. Проведіть пальцем по червоній стороні. Тепер, не відриваючи руки, перейдіть на зелену сторону. Проаналізуйте спостереження. 

Висновок: щоб перейти на інший бік необхідно подолати край смужки.

Умова 2. Візьміть аналогічну смужку паперу і склейте її кінці так як на рис. 1а.  Це стрічка Мебіуса.

Спробуйте розфарбувати це кільце у два кольори. 

Висновок: Така стрічка має лише один бік. І щоб потрапити на іншу сторону перетинати край смужки не потрібно.

Зміст досліду № 2.

          Виріжте дві однакові смужки паперу. З однієї склейте звичайне кільце, а з другої кільце Мебіуса. Ножицями розріжте стрічку Мебіуса на дві рівні частини по всій довжині. Що розраховували побачити?  Рис. 2

 

Висновок: В результаті розрізання отримали не дві окремі стрічки Мебіуса, а одне довге кільце перекручене вдвічі.

                                                                                                                Додаток 2.

Дослідження властивостей об’єкта та моделювання його властивостей

Зміст досліду №1. 

Аркуш паперу плаский чи об’ємний?

Складіть кілька аркушів один на один. Що утворилося? (стосик). Чому? (багато аркушів). Наведіть приклади (книга, альбом). Стосик об’ємний чи плаский? 

 

Зміст досліду №1.

Чи може аркуш паперу котитись? А шо може котитися? Що можна зробити ще з аркушем, щоб він котився? (згорнути в трубочку). На що тепер схожий аркуш? Яка фігура утворилася – пласка чи об’ємна? Яка фігура утворилася? (циліндр)  А якщо відрізати тонку смужечку? (кільце)

Прості задачі з геометричним змістом

         В таких задачах є привід поговорити про різні назви однієї й тієї самої геометричної фігури. Наприклад, квадрат — це прямокутник. Часто це твердження спочатку викликає подив: хіба можна квадрат назвати прямокутником?

         Подумаймо: пригадаймо всі властивості прямокутника (кількість сторін і кутів, паралельність сторін, у прямокутника всі кути прямі тощо) і спробуймо знайти їх у квадраті. І скільки нових можливостей для пошуку геометричних фігур відкривається тепер перед нами! І знання дітей стають глибшими.

         Деякі задачі можна використовувати як місток між площинними і просторовими предметами та фігурами.

Задача 1. Де більше прямокутників: у тебе удома чи в бібліотеці? Чому ти так думаєш?

Задача 2. Де більше кругів: на кухні чи в кімнаті? Чому ти так думаєш?

Задача 3. Які геометричні фігури можна знайти: на кухні, у ванні, у кімнаті? Де і яких геометричних фігур більше? Чому ти так вважаєш?

Задача 4. Спробуй знайти геометричні фігури: в магазині, на базарі, в аптеці, на вулиці, у транспорті, у лісі.

Задача 5. Де більше трикутників: на вулиці чи в квартирі, у місті чи в селі? У лісі, на городі чи в саду?

Задача 6. У якому магазині найбільше прямокутників? У якому магазині найбільше кругів?

Задача 7. У якому зошиті більше квадратів?

Задача 8. У якому слові заховалося найбільше кругів? У якому слові багато трикутників?

Задача 9. У якому засобі пересування кругів найбільше? Найменше? Чому ти так думаєш?

Задача 10. Як в одній руці утримати якомога більше кругів?

        Звичайно, можна просто вирізати з паперу багато кружечків і затиснути в долоні.   Це найпростіший спосіб розв’язання, але він не цікавий. Навіть зовсім думати не потрібно.

        А якщо пригадати, які маленькі предмети схожі на круг. Це мають бути предмети, які легко знайти. М’ячик? Він схожий на круг, але в руці можна утримати лише один м’яч. Може, у руці поміститься два або навіть три маленьких м’ячики? Але цього мало!

         Дуже схожі на круги повітряні кульки, але й вони великі. Якщо діти спробують уявити повітряну кульку, то мають пригадати, що кульку можна тримати за ниточку. Ниточка тоненька, тому в руці можна тримати одразу багато повітряних кульок.

         Які іще предмети схожі на круг? Уважно подивившись навколо себе, пригадаймо, що ми бачили у будинку, на вулиці, у лісі, на городі тощо. Пригадаймо цікаві історії, казки, вірші.

       Наприклад, казки «Принцеса на горошині», «Котигорошко». В кожній з них якусь роль відіграє горошина. Горошини маленькі, а ще їх зручно тримати в руці. В долоні можна тримати багато горошинок. Насіння іще яких рослин круглої форми? Пшоно, мак тощо. Скільки насіння поміщається в долоні? Чого більше можна тримати в руці — повітряних кульок чи насіння?

Логіки світу: що, чому, як саме

Сьогодні система дошкільного навчання має, на погляд авторки технології«Логіки світу» для дітей від 4 до 12 років, давати дітям не лише знання, а й сприяти розвитку творчого мислення й інтелектуальних здібностей. Одним з основних завдань педагога має бути завдання не просто накопичення знань дітей, а завдання навчити їх міркувати, грамотно обгрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення, не боятися задач з багатьма варіантами розв’язку. Цій меті сприяє впровадження у навчання розвивальних курсів, які побудовані на основі нових інформаційних технологій. «Логіки світу» є одним з прикладів такого курсу (далі вживаю не «курс», а «технологія»).

Чому технологія називається саме так? Для кожного типу завдань визначаються об’єкти вивчення (об’єкти навколишнього світу), операції над ними і правила їх використання, тобто для кожного типу завдань задається логіка. Об’єкти вивчення і операції над ними вибираються зрозумілі і цікаві для дитини, тому малюки швидко і невимушено орієнтуються. Вони навіть можуть придумувати свої операції над об’єктами логіки.

На мою думку, починати розвивати мислення дітей потрібно вже під час навчання в дитячому садку: потім (в старших класах школи) буде важко надолужити те, що втрачено, зробити мислення дітей нестандартним, навчити їх міркувати самостійно. Тому за технологією «Логіки світу» навчаються діти від 4 до 12 років. 

Технологія «Логіки світу» призначена для всіх дітей, а не тільки для математично обдарованих. (До речі, в ранньому віці в більшості випадків ще неможливо визначити наскільки потрібна буде математика в подальшому житті дитини, зате точно відомо, що кожній дитині потрібно вміти самостійно міркувати, яку б спеціальність вона не обрала.)

Заняття за технологією «Логіки світу» проводяться у формі інтелектуальної гри. Діти в легкій для сприйняття, цікавій формі розв’язують оригінальні математичні завдання, завдання з геометрії, теорії множин, математичної логіки, конструювання, комбінаторики, завдання, що сприяють естетичному вихованню та розвитку загальної культури дітей. 

Для вирішення завдань від дітей не вимагається якихось особливих математичних знань. Більш ніж достатньо тих знань з математики, якими діти оволодівають в звичайному дитячому садку і в звичайній школі: вони повинні знати основні типи геометричних фігур (квадрат, прямокутник, круг, трикутник, чотирикутник, багатокутник) і вміти рахувати.

На заняттях технології «Логіки світу» малята із задоволенням розв’язують завдання пошуку закономірностей вибору й розташування геометричних фігур, складних об’єктів та їх композицій; завдання на конструювання багатокутників та силуетів за розділеними і нерозділеними зразками; завдання-ігри з використанням правил; завдання про випадкові та вірогідні події; завдання на вкладеність геометричних фігур тощо.

Діти закріплюють свої уявлення про геометричні фігури, вчаться розділяти складні фігури на більш прості, порівнювати предмети за різними ознаками, домагатися поставленої мети, використовуючи лише заданий (чітко обмежений) набір засобів - елементів для конструювання та правил їх використання.

При рішенні завдань, на мій погляд, необхідно звертати увагу не тільки на правильність розв’язку кожного завдання (дитина може знайти свій власний варіант відповіді), а й на обґрунтування рішення. Дитина може, на погляд дорослого, розв’язати завдання неправильно, але, особливо в цьому випадку, потрібно звернути увагу на обґрунтування відповіді. Дитина повинна, насамперед, навчитись доводити, що її рішення також можна вважати правильним. Це той випадок, коли пояснення і процес розв’язку завдання можуть бути важливішими ніж сам результат розв’язку. Про це читайте у публікації «Нестандартні відповіді на стандартні запитання»

Багато завдань мають кілька варіантів розв’язку. Знайдіть разом з дитиною кілька варіантів рішення такого завдання і проаналізуйте їх. Які розв’язки схожі один на одного, а які відрізняються один від одного? Чим відрізняються розв’язки? Яке завдання має лише одне рішення? Спробуйте пояснити, чому це завдання має тільки одне рішення.

Із завдань кожного типу будуються ланцюжки за принципом «від простого до складного» так, що найпростіші завдання діти розв’язують без великих труднощей, поступово завдання ускладнюються і, дитина в більшості випадків навіть не помічає переходу від простих завдань до складних. 

Такі ланцюжки завдань, на мій погляд, гарні тим, що проблема складності, неможливості розв’язати завдання не стоїть перед дитиною. Завдання не лякають складністю, а навпаки, приваблюють дітей результатом рішення (яскравий малюнок, прикраса для ялинки тощо). У дітей не губиться цікавість до навчання та до предмету, що вивчається. Вони фантазують, вигадують свої цікаві завдання, навчаються за допомогою гри.

Давайте роздивимось завдання з такого ланцюжка, у яких потрібно знайти закономірності в розташуванні геометричних фігур і різноманітних складних об’єктів в рядах.

У найпростіших завданнях діти шукають закономірності розташування геометричних фігур у ланцюжках. Деякі з цих завдань пропонуються навіть дітям 4 років.

Задача 1

Уважно роздивись цей малюнок. Розкажи, в якому порядку розташовані квадрати в ланцюжку.

Обведи олівцем наступний квадратик в ланцюжку. Намалюй сам останній квадратик цього ланцюжка.

Уважно роздивившись малюнок, діти часто відповідають: «Хтось построїв квадрати за зростом». Не наполягайте на точності відповіді відразу ж (в перших завданнях). Діти висловлюють свою думку так, як розуміють. Вони намагаються порівняти порядок розташування фігур з тим, що вони бачать у повсякденному житті. Їх порівняння бувають дуже влучними і, найголовніше, зрозумілі для них. Але зроблено лише перший крок до відповіді. 

Задайте дітям додаткові запитання, і їх відповідь стане більш точною. Розкажи, який квадратик стоїть першим в ланцюжку? Чим він відрізняється від останнього? Чим перший квадрат відрізняється від наступного квадрата в ланцюжку? Розкажи, як розташовані квадрати в ланцюжку? «Ланцюжок починається з найменшого квадрата, потім намальовано більший квадрат, потім — ще більший… Останній квадрат ланцюжка — найбільший». Після такої розмови дітям вже неважко самостійно намалювати останній квадрат ланцюжка.

Потім можна розв’язувати завдання на пошук складніших закономірностей.

Задача 2

Подивись уважно на малюнки. В якому порядку намальовані геометричні фігури? Добудуй ланцюжки геометричних фігур.

При рішенні таких задач дитина навчається знаходити послідовності розташованих поряд геометричних фігур, що повторяються. Як тільки така послідовність знайдена, дитина досить швидко будує продовження ланцюжка геометричних фігур.

Якщо у дитини виникають труднощі при пошуку таких закономірностей, запропонуйте їй розказати, які геометричні фігури входять в даний ланцюжок. Нехай дитина поміркує над порядком розташування геометричних фігур в заданому ланцюжку. 

Геометричні фігури в ланцюжку розташовані в якомусь визначеному порядку чи ні? Які геометричні фігури повторяються в ланцюжку? Чи є в ланцюжку кілька розташованих поруч геометричних фігур, які потім повторяються? 

Тепер вже нескладно виділити геометричні фігури в ланцюжку, що повторяються, і побудувати продовження даного ланцюжка відповідно до знайденої закономірності.

Навіть якщо дитина легко знаходить закономірності розташування геометричних фігур, обов’язково запропонуйте їй обґрунтувати свою відповідь. Чому побудовано саме таке продовження ланцюжка геометричних фігур?

У технології пропонуються задачі на пошук закономірностей в розташуванні більш складних об’єктів (хатинок, ялинок, квітів тощо). В таких завданнях діти вставляють в ряд пропущені предмети або продовжують ряд предметів відповідно до знайденої закономірності. 

Під час рішення особливо важливо навчити дітей обґрунтовувати його, оскільки досить часто діти знаходять багато варіантів. Педагог завжди повинен пам’ятати, що діти міркують по-своєму, і тому знаходять навіть такі варіанти рішень, про які доросла людина і подумати не могла б. Розгляньте  з дітьми різні варіанти рішення завдання, і обов’язково вислухайте пояснення дітей до рішень. За допомогою саме таких завдань діти навчаються розглядати проблему «під різними кутами зору», порівнювати різні варіанти рішень, сприймати іншу точку зору, слухати пояснення іншої людини.

Задача 3

Подивись уважно на малюнок. Як ти гадаєш, що я пропустив? Домалюй там, де стоїть знак запитання.

Поясни своє рішення.

При розв’язуванні таких задач запропонуйте дитині уважно роздивитися, що зображено на малюнку. Чи є щось спільне в усіх зображених предметів? Чим предмети на малюнку відрізняються один від одного? Відповідно до якої закономірності змінюється кожна частинка намальованих предметів?

У задачі намальована ціла вулиця хатинок. Одна хатинка пропущена. Деякі хатинки відрізняються одна від одної вікнами, дахами, у одних хатинок з труби на даху йде дим, а у інших — ні. 

Який вигляд має пропущена хатинка? У складі кожної хатинки є однаковий квадрат. З нього ми й почнемо малювати пропущену хатинку. Далі визначимо, який у пропущеної хатинки буде дах. Дахи у хатинок повторюються через один, тому у пропущеної хатинки має бути дах, схожий на трапецію. Вікна у хатинок теж повторюються через одне, тому у пропущеної хатинки вікно буде круглим. Димохід є у кожної хатинки, тому ми намалюємо його і в пропущеної. Тепер поміркуємо, чи буде з димоходу йти дим. Якщо уважно подивитись на малюнок ми помітимо, що серед перших трьох хатинок диму немає тільки в середній; у наступній і останній хатинках дим є. Тому і у пропущеній хатинці дим з димоходу не йтиме. От і намалювали ми пропущену хатинку на вулиці.

науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України 

та Міністерства освіти і науки України, 

автор технології