Атестація педагогів ЗДО № 37 "МовоЗнайко"

Тренінг "Позамовні засоби виразності: поза, міміка, жести" Провела учитель-логопед Галина ШЕВЧУК

ЗДО №37 «Мовознайко» 

 

«Позамовні засоби виразності:

поза, жести, міміка»

Тренінг для педагогів

 

Провела: вчитель-логопед

Галина Шевчук

 

Мета:

- розкрити значення основних позамовних засобів виразності читання;

- удосконалювати вміння визначати та відтворювати позамовні засоби виразності у текстах дитячих літературних творів;

- розвивати вміння використовувати позамовні засоби виразності читання в освітньому процесі.

 

Хід тренінгу

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Структура:

- вправа на створення позитивного емоційного тла в залі «Подаруй усмішку»;

- повідомлення ведучим теми та мети тренінгу;

- ознайомлення з планом роботи протягом тренінгу.

Вітаюся з учасниками, повідомляю тему й мету тренінгу. Переказую історію про маленьку дівчинку за мотивом притчі Бруно Ферреро.

Ведучий: Одного разу дівчинка повернулася додому схвильованою згодом вона розповіла татові, що була у сусідки, у якої помер хтось із рідних.

- Що тобі, малій, там було робити, коли в неї таке горе? – запитав дівчинку батько.

- Я ходила її розраджувати… - відповіла дівчинка.Батько ніяк не міг зрозуміти, як його маленька доня могла розрадити дорослу жінку. І тоді дівчинка розповіла:

- Я прибігла до пані Олі й обняла її. Вона взяла мене на коліна, і ми разом плакали.

Тато обійняв доню, і вони вдвох пішли до сусідки.

Ведучий: Кажуть, що людині необхідно мінімум вісім обіймів на день для того щоб почуватися щасливою. Наші слова не завжди «промовлять» так голосно та глибоко, як погляд, вчинок, дії, рухи, жести… звернімо увагу на вислови, що записані на дошці (прикріплюю до дошки плакат із написами):

- У погляді іншої людини ми, насамперед, шукаємо власне відображення. (Пауло Коельо)

- Любов, я вірю, це коло – будь ласка, не розмикайте рук! (Сергій Федін)

- Коли ти не можеш дивитися в очі іншій людині – це означає, що ти або закоханий у неї, або тобі за щось перед нею соромно. (Ольга Городова)

- Без взаємодії рук будь-яке мовлення слабке і недостатнє. (Квінтиліан)

- Той, хто обманює мовою слів, видає себе мовою жестів, на які він не звертає уваги. (Освальд Шпенглер)

- Бути природнім – дуже важка поза: довго не витримаєш. (Оскар Уайльд)

Пропоную кожному учаснику обрати із фраз, яка стала для нього найважливішою.

Ведучий: Під час сьогоднішнього тренінгу ми з вами, уявивши себе читцями дитячих художніх творів, навчимося розкривати для своїх маленьких слухачів зміст кожного речення та словосполучення за допомогою позамовних засобів виразності читання.

 

Вправа «Мова мого тіла»

Роздаю кожному учаснику аркуш із зображенням силуету людини – Картка 1 – та олівець. Відтак зачитаю запитання. Учасники сидять кружка та записують на своїх картках відповіді на такі запитання ведучого.

- Що вашим рукам вдається робити найліпше та наймайстерніше? (запишіть відповідь поруч із зображенням рук)

- Куди ви найбільше любите ходити? (запишіть відповідь поруч із зображенням ніг)

- Чим ви любите милуватися? На що Вам приємно дивитися? (запишіть відповідь поруч із зображенням голови)

- Який звук для Вас найприємніший? (запишіть відповідь поруч із зображенням голови)

- Що ви любите їсти? Яка страва чи напій приносять Вам справжню насолоду? (запишіть відповідь поруч із зображенням тулуба)

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Структура:

- міні-лекція ведучого;

- активна участь членів групи у тренувальних вправах на визначення позамовних засобів читання у текстах дитячої художньої літератури;

- робота учасників над різними складовими партитури читання дитячих художніх творів.

Ведучий: Позамовні засоби виразності читання – поза, жести, міміка – діють лише у єдності із засобами логіко-емоційної виразності читання, про які ми говорили на попередніх тренінгах. «Плюсами» позамовних засобів виразності читання український науковець Григорій Олійник вважає те, що вони:

- естетично збагачують процес читання;

- конкретизують та емоційно підсилюють деякі змістові уривки тексту;

- допомагають читцю не втратити контакт із аудиторією та, безумовно, підсилюють цей зв’язок у процесі читання твору.

Зупинимося детальніше на характеристиці кожної зі складових позамовних засобів виразності читання.

Поза – положення тіла читця – безпосередньо пов’язана зі змістом твору та аудиторією, перед якою читається твір. На сцені автор може змінювати пози тіла часто й несподівано, оратор за трибуною може дотримуватися сталої, мало динамічної пози. А якою ж має бути поза вихователя дітей дошкільного віку, який читає їм художні дитячі твори із книжки чи напам’ять?

Малюю на дошці рівносторонній трикутник, у центрі якого розміщую напис «вихователь-читець», та прошу учасників назвати слова, що характеризують позу вихователя-читця (у процесі мозкового штурму записую слова характеристики біля однієї сторони трикутника).

 

Жести

Поза

Міміка

 

Роздаю кожному учаснику Картку 2, де міститься класифікація жестів (за Григорієм Олійником), відтак усі разом обговорюємо її зміст.

 

КАРТКА 2

 

Серед жестів читця — виражальних рухів голови, рук, тіла — Григорій Олійник виокремлює:

- прості, що складаються лише з одного руху, — наприклад, під час читання замість репліки ствердження можемо покивати головою;

- складені, що поєднують у собі кілька однорідних рухів, — погладити дитину-слухача по голові;

- складні, що об'єднують у собі кілька неоднорідних рухів — потупати ногами (починається грім) та присісти (заховатися від дощу);

- вказівні — замінюємо слова жестами-вказівками (пройти туди, забрати звідси);

- зображувальні — жестом малюємо певну фігуру, наприклад, малесеньку мишку і великого слона;

- символічні — прикладаємо палець до вуст, що означає «тихіше»;

- ритмічні — підкреслюють темп мовлення та можуть замінювати паузи;

- емоційні, або психологічні — погрозити із кулаком; зі злістю; обхопити голову руками: «Ох, горе яке!».

 

Прошу учасників назвати ті види жестів, які найчастіше використовує вихователь-читець (у процесі мозкового штурму записую слова-характе-ристики біля другої сторони трикутника).

Ведучий: Міміка — виражальні рухи м'язів обличчя — може значно підсилювати сприймання слухачами змісту художнього твору. Міміка — своєрідний відбиток почуттів читця, до прояву яких під час читання художніх творів слід ставитися уважно й обережно.

Прошу учасників назвати найпоширеніші емоції та почуття вихователя-читця, які можна передати за допомогою міміки (у процесі мозкового штурму записую слова-характеристики біля третьої сторони трикутника).

Пропоную виконати вправи на узгодження змісту художніх творів із позамовними засобами виразності читання.

Вправа 1.

Учасники стають кружка та за командою тренера передають жестами:

• погладжування кішки;

• гру із маленьким хом'ячком;

• фарбування паркану довгою щіткою-пензликом;

• позування для фото зі змією на шиї;

• погладжування дитини по голівці під час її сну;

• підкидання м'яча високо вгору; в гру з м'ячем у парах;

• політ літака;

• розпилювання дерева пилкою у парах;

• обережну ходу офіціанта з великою та важкою тацею.

Вправа 2.

Учасники стають біля своїх стільців і сідають на них, як:

• старенький дідусь;

• дуже голодна дитина за обідній стіл;

• дуже обережна пані;

• глядач у театрі, який зайшов до зали під час вистави;

• подруга в кав'ярні;

• сумна й нещасна людина;

• маленька й непосидюча дитина;

• людина, що дуже змокла та змерзла;

• директор фірми у своєму кабінеті.

Вправа 3.

За допомогою міміки учасникам слід зобразити, що вони:

- з'їли дуже кислий лимон;

- ласують шматком улюбленого торта;

- не можуть віднайти життєву радість;

- неймовірно щасливі;

- налякані;

- дуже сонні;

- засмучені;

- здивовані;

- впевнені у собі.

 

Об'єдную учасників у малі групи (по 3-5 осіб} та роздаю кожній групі Картку З, що містить вірші українського поета Грицька Бойка.

 

Учасникам потрібно деякі з рядків позначити певним кольором:

• жовтим — рядок, під час читання якого необхідно прийняти особливу позу;

• зеленим — рядок, під час читання якого необхідно передати певну міміку;

• синім — рядок, під час читання якого необхідно використати жести.

 

 

КАРТКА З

Булка з маслом

Стоїть і гірко плаче Надя:

• Віддайте булку з маслом, дядю!

• Та я ж не брав, дівчатко миле.,

• А ви на неї, дядю, сіли.

Внучатко і курчатко

Бабуся каже: «Глянь в гніздечко:

Курча проклюнулось з яєчка».

Пита здивовано внуча:

«А влізло як туди курча? »

 

Гралася в долонечки

• Де ти завозилася?

Де ти забруднилася?

• Яв калюжі з сонечком

Гралася в долонечки!

Знайду

• Навіщо чоботи взуваєш?

• Яв них на вулицю піду!

• Але ж багнюки там немає...

• Нічого, — я знайду!

Після обговорення у міні-групах, учасники читають тексти по колу. Вказую рукою на того, хто продовжує читати наступний вірш. Важливо дати змогу кожному учаснику продемонструвати свої вміння.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Структура:

• арт-терапевтична вправа;

• участь у вправі-релаксації.

Арт-терапевтична вправа «Танець зі стрічкою»

(за Наталією Сиротич)

Обладнання та матеріали:

• аудіозапис пісні американського колективу Bangles «ЕternalFlame»;

• палички зі стрічками для художньої гімнастики різних кольорів.

 

Вмикаю аудіозапис пісні колективу Bangles «ЕternalFlame» та створює імітовану «сцену». Учасники по черзі виходять на «сцену» і виконують завдання зі стрічкою:

• пишуть кінчиком палички своє ім'я;

• танцюють танець свого настрою, обираючи відповідний колір стрічки.

Виконання вправи завершується об'єднанням учасників у групи за з'ясованими причинами вибору того чи того кольору стрічки та відчуттями під час танцю.

Вправа-релаксація «Дівчинка і море»

(за Наталією Сиротич)

Обладнання та матеріали:

• аудіозапис шуму моря;

• книжка Дзвінки Матіяш «Казки П'ятинки».

Учасники сидять кружка. Читаю оповідання «Дівчинка і море» із книжки Дзвінки Матіяш «Казки П'ятинки». Після прочитання вмикаю аудіозапис шуму моря, пропоную учасникам заплющити очі та уявити себе на місці дівчинки — порозмовляти з морем.

Коротко підбиваю підсумки тренінгу, дякую учасникам за активну співпрацю.