Освіта для сталого розвитку в ДНЗ

Реалізація в роботі дошкільного закладу ідей освіти для сталого розвитку передбачає засвоєння дітьми  (а через дітей і їхніми батьками) та самими педагогами надзвичайно важливих навичок екологічно-, економічно- й соціально доцільної поведінки, без якої неможливе створення та існування суспільства стійкого благополуччя, суспільства, яке засобами комфортного існування сьогодні з любов’ю створює таке ж комфортне майбутнє для наступних поколінь. Складовими елементами опрацювання ідей освіти для сталого розвитку дітьми у нашому  дошкільному закладі є самопізнання, самонавчання дітей через діяльність, спрямування їх на прийняття самостійних рішень у повсякденному житті, виконання дій у напрямі сталого розвитку. Ці позиції є співзвучними з орієнтирами Базового компоненту дошкільної освіти на цінності особистісного розвитку дошкільників.

Освіта для сталого розвитку в навчальному процесі передбачає такі зміни:

  • для педагогів - це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду:
  • для дітей - це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;
  • для адміністрації закладу - це зміни у використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації в управлінні, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення.

Сутність освіти для сталого розвитку визначають такі виховні принципи:

  • можливість дітьми висловлювати та відстоювати власну точку зору
  • мислити критично
  • вчитися працювати у команді,домовлятися та поважати демоератичні рішення
  • бути толерантним та відповідальним
  • бути відкритим для навчання та самонавчання
  • вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті.

Ознайомившись із проектом, я систематизувала матеріали згідно підтем, зробила добірку ігор пізнавального та творчого характеру. Діти під  моїм керівництвом оволоділи знаннями та навичками  із тем «Спілкування», «Ресурси», «Подарунок», «Бережливість». Залучаючи дітей до пізнавальної діяльності, намагаюся прищепити їм любов до природи, навколишнього середовища, націлюю  їх на збереження природних ресурсів, на культуру поведінки в природі, створюю відповідні умови для появи у дітей ентузіазму і почуття задоволення від результатів групової та індивідуальної роботи. Діти із задоволенням і цікавістю сприймають поданий матеріал, беруть активну участь у дослідницькій діяльності. Реакція дітей при цьому завжди позитивна, радісна, ігрова. Через використання різних методів та прийомів було досягнуто значних результатів: покращення стосунків у колективі, підтримка морального та психологічного клімату в групі, розумне споживання електричної енергії та води, зменшення марних витрат сировини, відходів,  зміцнення та покращення власного здоров'я.      

Малюки намагаються використовувати набуті знання в повсякденному житті. Завдяки цьому проекту у вихованців зросла соціальна компетентність: діти стали більш впевнені у власних силах і можливостях, більш відповідальними, навчилися оцінювати свою поведінку та поведінку своїх товаришів.

Освітній процес в садочку покликаний допомогти дітям не тільки уявляти своє бажане майбутнє, а й активно його наближати. Бажання й надалі піклуватися про власне довкілля та оточення виникає на основі інформації про значення власних дій та оцінку їхніх результатів. Тобто акцент ставиться на рішеннях щодо власної поведінки та стилю життя, а не на проблемах, які існують поза ними. Діти стали більш спостережливіші, допитливіші, бережливо ставляться до дерев, кущів, рослин, птахів, водойм.

Своїми враженнями діляться з ровесниками, членами сім’ї, розповідають про користь та значимість взаємозв’язку живого й неживого в природі.  

Який же слід очікувати результат від впровадження освіти для сталого розвитку? Освітній процес в садочку покликаний допомогти дітям не тільки уявляти своє бажане майбутнє, а й активно його наближати. Бажання й надалі піклуватися про власне довкілля та оточення виникає на основі інформації про значення власних дій та оцінку їхніх результатів. Тобто акцент ставиться на рішеннях щодо власної поведінки та стилю життя, а не на проблемах, які існують поза ними. Діти стали більш спостережливіші, допитливіші, бережливо ставляться до дерев, кущів, рослин, птахів, водойм. Своїми враженнями діляться з ровесниками, членами сім’ї, розповідають про користь та значимість взаємозв’язку живого й неживого в природі.

Підготувала вихователь – методист Шупарська Н.О. 

 

DSCF2633

DSCF2634

DSCF2639

DSCN5400

IMG 0415

IMG 2362

IMG 6162

HAT