Консультація для батьків вихованців «Фізіологічна та психологічна корисність обіймів»

Березень – 2017

Міжнародний день обіймів – 21 січня.

«Нам потрібно четверо обіймів на день для виживання. Вісім обіймів на день – для підтримки нашого здоров`я  і гарного самопочуття. Нам потрібно дванадцять обіймів на день – для зростання і власної гідності» (Вірджінія Сатір, американський психолог, психотерапевт).

В. Сатір рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день. Такі прояви любові емоційно живлять зростаючий організм і допомагають йому розвиватися психічно та психологічно.

Діти, які виросли без обіймів, можуть виявитися нездатними любити інших. Вони частіше стають схильними до антисоціальних вчинків і патологічно не пристосовані до життя з іншими людьми.

1. Фізіологічна зрілість

Учені довели, що приємні дотики стимулюють у людини нервові закінчення, які надсилають сигнали до головного мозку, де виробляється окситоцин – «гормон симпатії». Цей гормон зменшує відчуття страху, неспокою і самотності, а також формує довірливі взаємини між людьми. Обіймаючись, люди забувають про те, що викликає у них біль, і концентруючись на тому, що відбувається в цей момент, і в цілому – на позитивних сторонах життя.

Обійми, а також поглажування сприяють збільшенню в організмі людини кількості гормонів серотоніну та дома фіну. Серотонін знижує рівень тривоги, а дофамін поліпшує конценраццію уваги та здатність до навчання. Позитивний ефект від тілесного контакту отримують обидві сторони: і той, кого гладять, і той, хто гладить.

Обійми зміцнюють імунну систему. Існує зона мозку, що активізується у4 відповідь на дотик до шкіри. Якщо дитину обіймають недостатньо, ця зона атрофується і, як наслідок, страждає імунна система, Коли люди обіймаються, рецептори шкіри передають сигнали в мозок через нервові закінчення. Відчуття захищеності передається всьому тілу, ритм серця заспокоюється і нормалізується тиск.

Дослідження показали, що у людей, які уникали контактів з близькими людьми або довгий час не бачилися з ними, частішало серцебиття порівняно з їх звичайним станом. А у тих, які регулярно обіймалися з людьми, яких люблять, серце, навпаки, билося в спокійнішому ритмі, що збільшує їх шанси на довге і щасливе життя.

Обійми мають заспокійливу дію, і це корисно не лише для серця, а й для нервової системи. У людей, які обіймають одне одного, знижується нервове напруження, яке іноді так ускладнює життя.

2. Психологічна корисність

Сучасна людина через активний напружений ритм життя часто живе у стані перманентного стресу. Проте вона намагається у різні способи йому протистояти. Один з найпростіших і доступних способів – звичайні обійми. Наукові дослідження довели, що вони діють розслаблююче і роблять людей щасливішими.

Обіймаючи, люди діляться позитивними емоціями, і не лише допомагають тому, хто цього потребує. А й самі заряджаються позитивною енергією.

Під час обіймів зростає самооцінка, і стає менш важливою думка оточення. Страхи починають хвилювати менше, адже люди, які обіймаються, позитив ніше ставляться до життя в цілому.

Із народження обійми допомагають дітям зростати здоровими і щасливими. Дослідження довели, що між кількістю обіймів у дитинстві і здатністю дорослих людей долати стресові ситуації і вибудовувати взаємини з іншими людьми існує прямий зв'язок .

Нині діти дошкільного віку більшу частину свого дня проводять не з батьками, а в дитячому садку. Тому малеча має отримувати досвід тілесного контакту з педагогами та однолітками.

Будь-які дотики до дитини мають бути приємними для неї та не викликати жодних негативних емоцій.

Ігри та вправи на основі тілесного контакту для дітей дошкільного віку

Вправа «Потремо долоньки» (поліпшення розвитку).

Дорослий пропонує дітям потерти долоньки одна об одну, щоб вони зігрілися. Потім можна ускладнити завдання, попросивши терти долоні при лічбі. Коли долоньки нагрілися, діти мають піднести їх до своїх щічок, передавши їм тепло.

Коли терти долоню об долоню, поліпшується кровообіг та стимулюється діяльність мозку.

Вправа «Дощ у лісі» (зняття м’язового напруження з рук, ніг, тулуба).

Діти сидять у колі, руки долонями вниз лежать на колінах. Дорослий звертається до дітей із проханням уявити. Що надворі літо і вони перебувають у лісі, де починає накрапати дрібний дощик.

  • Дощик стукає по  гілочках дерев (діти повторюють рухи, ляскаючи долонями по колінах)
  • Повіяв вітер (злегка розтріпують своє волосся)
  • Стало прохолодно (потирають долоні)
  • Зашаруділо листя (шарудять пучкою  біля вух)
  • Розпочався дощик (клацають пальцями)
  • Дощ посилився (плескають долонями по грудях)
  • Розпочалася злива (інтенсивно ляскають по колінах долонями)

Далі можна повторити всі дії у повільненому темпі: вітер став стихати, листя менше стало шарудіти, стало тепліше, дощ вщух, на землю падають лише окремі краплинки.

Вправа «Весняний дощ» (зняття м’язового напруження з рук, ніг, тулуба).

Діти утворюють коло, стоячи один за одним. Дорослий промовляє фрази, супроводжуючи їх рухами, діти повторюють рухи за ним. Основні рухи виконують на спині дитини, що стоїть попереду.

  • Подув вітерець (дмухають в сторону)
  • Зашаруділо листя (труть долоні)
  • Застукали краплі дощу по дахах (легкий стукіт пальців по спині сусіда)
  • Дощ полив сильніше (ляскають долонями по спині)
  • Ми побігли по калюжах (біг на місці)
  • Сховалися під деревом, а з гілок падають краплі (хлопки по спині)
  • Хмарки відлітають (легкі погладжу вальні рухи по спині)
  • Дощик закінчився. Визирнуло сонце (піднімають руки вгору).

Вправа «Тримаю себе в руках» (вироблення навичок самоконтролю)

Дорослий пропонує дітям заплющити очі, обійняти себе руками за плечі і промовити: «Я тримаю себе в руках». Потім зробити глибокий вдих та видих, опустити руки. І так повторити кілька разів.

На завершення вправи дорослий має наголосити дітям, що у разі, якщо їм захочеться когось вдарити чи накричати, треба «взяти себе в руки».

Гра «Малюнок на спині» (поліпшення тактильних відчуттів та сприймання свого тіла. ЇЇ можна використовувати дітей під час ознайомлення із літерами, цифрами тощо).

Дорослий об’єднує дітей у пари і пропонує їм по черзі намалювати на спині свого сусіда сонечко, хвильки тощо. Для гри можна придумати оповідання, у ході якого діти промальовують його персонажів.

Гра «Щітка» (поглиблення здатності відчути іншу людину, розвиток кмітливості, швидкості дій, акторських здібностей.

Спочатку діти за допомогою дорослого обирають ведучого. Усі інші гравці стають у тісне коло – плече до плеча, тримаючи руки за спиною. У одного з гравців у руках щітка для одягу.

 Ведучий стає у центрі кола. Коли ведучий тричі обернеться навколо себе, учасники гри починають передавати щітку з рук в руки по колу. При цьому всі безупинно роблять вигляд, ніби приймають або передають щітку своєму сусіду.

Періодично, коли ведучий відвертається, гравець, у якого в цей момент знаходиться щітка, має доторкнутися нею до ведучого – почистити йому костюм.

Завдання ведучого – визначити того, у кого в цей момент щітка. «Запідозрівши» певного гравця, ведучий каже йому: «Руки!» Усі гравці одразу мають простягнути руки вперед. І якщо щітка виявиться  у того, на кого показав ведучий, або у його сусіда справа чи зліва, то наступним ведучим стає один із трьох – той, у чий руці буде щітка.                          

Якщо щітка виявиться в руках іншого учасника гри, останньому надається можливість «старанно» почисти ти ведучого, після чого гра поновлюється в тому самому порядку: ведучий тричі обертається на місці, а щітка «йде гуляти» по колу.

Матеріали підготувала практичний психолог  Дорогова Е.Г.

HAT