Учитель-логопед: Шевчук Галина Олександрівна

Шевчук Галина Олександрівна – учитель-логопед СДНЗ  №37 для дітей з вадами мовлення.

Закінчила стаціонарне відділення Київського державного  педагогічного інституту  імені О.М. Горького в 1976 році ;

Спеціальність та кваліфікація за дипломом: дефектологія; учитель і логопед допоміжної школи;

Педагогічний стаж 39 років;

Кваліфікаційна категорія : «спеціаліст вищої категорії»;

Педагогічне звання: «учитель - методист»;  керує роботою консультаційного центру при СДНЗ №37

В 2009 році присвоєне звання «відмінник освіти України» та  в 2013 році нагороджена премією  Ю. Федьковича;

Працює над проблемою: «Організація здійснення корекційно - реабілітаційної роботи з дітьми з вадами мови ».

Працює над завданнями :

• впровадження сучасних підходів  до розвитку мовлення дітей;
• використання інноваційних сучасних методик в практичній роботі з дітьми.

Мовлення дорослих – взірець для наслідування.

Поради батькам:

• Часто  у дітей  мовленнєві порушення виникають внаслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім’ї . Батьки повинні розуміти як важливо виховати правильне мовлення у дітей. Відомо що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову  дорослих, переймає діалектизми та вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно розмовляти якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку  мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.
• Важливо стежити за мовленням дітей  та своєчасно виправляти недоліки. Потрібно більше часу проводити зі своєю дитиною та використовувати кожну вільну хвилину для спілкування з дитиною.
• Чим більший словниковий запас  у дітей, тим глибше їх мислення, тим ширші їх можливості пізнати дійсність, тим впевненіше дитина буде себе відчувати в спілкуванні та  взаємовідносинах з дітьми та дорослими. Отже, батьки постійно повинні уточнювати та збагачувати як пасивний, так  і активний словниковий запас дітей. Ще в ранньому віці з дитиною потрібно весь час розмовляти, звертати увагу на оточуючі предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними. Важливо навчити  дитину запитувати про значення незрозумілих слів, виразів; послідовно переказувати зміст казок, оповідань, чітко висловлювати свої думки.
• Ще в дошкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти з вадами звуковимови, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні та сором’язливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі та замкнуті. Особливо важливе значення  має правильна, чітка, виразна вимова звуків у період навчання грамоти, тому що писемне мовлення формується на основі усного мовлення. Дитина пише так, як і говорить. Батьки не завжди серйозно  ставляться до недоліків звуковимови своїх дітей, часто  так звикають до мовлення своїх дітей, що не чують неправильної вимови звуків. Деякі батьки вважають, що з віком недоліки самі виправляться. Або насильно вимагають у дітей  правильної вимови звуків, невдало добирають мовленнєвий матеріал, щоб примусити дитину вимовити звук. Така груба вимова  може викликати страх перед мовленням у дітей, а  це призведе до заїкання.  Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутись за допомогою логопеда.