До 3-х років

вірші

М. Познанська

Здрастуй, сонечко!

Я всміхаюсь сонечку:

   Здрастуй, золоте! —

   Я всміхаюсь квітоньці —

   Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

   Лийся, мов з відра!

    Друзям усміхаюся —

   Зичу їм добра!

Т. Коломієць

Найкращий подарунок

    (Уривок)

   На мамине свято,

    На мамине свято

   Хороших дарунків

   Для мами багато.

    

Н. Забіла

Наша ялинка

           За вікном летять сніжинки

           І сідають на вікні.

           Ми танцюєм круг ялинки

           І співаємо пісні.

           Ми щасливії малята

           Найщасливіших батьків.

            Це ж для нас — веселі свята,

           Подарунки, сміх і спів.

 

А. Музичук

На ялинку

Білим полем, через ліс,

З пагорка в долинку

Дід Мороз гостинці ніс

Діткам на ялинку.

 

 

І. Нехода

Пісня про ялинку

(Уривок)

Цвіте, горить, красується

Ялинка лісова...

 Стрибає сірий заїнько

 І пісеньку співа:

— Ялинка, ялинка

У лісі росла,

Ти щастя і радість

Усім принесла.

 

ЗРОСТАЄМО У ПРАЦІ

 

Т. Коломієць

Праля


Ляльчине убраннячко

Я зберу

Ляльчине убраннячко

 Поперу.

Почеплю убраннячко.

На шнурі,                   

Посушу убраннячко

У дворі


 

Сонечко буде світити,

Ляльчину хустку білити.

Буде вітрець повівати,

Буде вбрання висихати.

 

 

Г. Демченко

КАЛАЧ

Пісня-гра

Дітям всім по калачу,

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Я печу, печу, печу

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі!

Буду Васю, буду Нату

Калачами частувати!

 

 

Г. Демченко

ВОДИЧКА

Наберу з криниці

Свіжої водиці,

Буду умивати,

Буду промовляти:

— Водичко, водичко,

Умий Олі личко,

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле!

 

 

ХЛЮП, ХЛЮП, ВОДИЧЕНЬКО!

... Хлюп, хлюп, водиченько,

Хлюп, хлюп на личенько,

І на ручки, і на ніжки

Хлюп, хлюп, хлюп!

Ой смачні,

Ой смачні

Бублики у Тані:

Медяні,

Запашні,

З маком,

Ще й рум'яні.

 

 

М. Познанська

СНІГ ІДЕ

Тихо, тихо сніг іде,

Білий сніг, лапатий;

Ми у двір скоріш підем,

Візьмемо лопати.

Ми прокинем зранку

Стеяжку біля ґанку,

Вийде мама з хати

І почне питати:

— Хто ж це так доріжку

Вміє прокидати?

 

 

Г. Бойко

ЗДОРОВИМ БУДЬ!

Вийшла курочка на грядку,

Кличе діток на зарядку:

— Куд-куди? На доріжку!

Починаємо пробіжку!

З фізкультурою ми дружим,

Різні вправи любим дуже.

— Раз, два, три, чотири! —

Чути з нашої квартири.

Глянь: без мила і водиці

Умиваються дві киці,

Язичком вмиваються,

Лапками втираються.

Я до крана сам дістану,

Умиваюсь біля крана.

Милю милом щоки, шию

І водою добре мию.

Кроленята — глянуть любо:

Об морквинки чистять зуби.

І тому в них зубки цілі —

Гострі-гострі, білі-білі.

В мене щіточка зубна,

Подивіться: ось вона!

Зверху вниз і навпаки

Чищу зуби залюбки.

Носить півник-співунець

На голівці гребінець.

Гребінцем тим, знає кожний,

Причесатися не можна.

А у мене, а у мене

Є гребіночка зелена.

Я нікого не прошу,—

Сам голівку причешу.

Поросяткам у корито

їжі свіжої налито.

Нечепури лізуть прямо

У корито із ногами.

Я коли кінчаю їсти,

На столі у мене чисто.

Скатертину не заллю,

Бо порядок я люблю.

Ось горобчик сів на стовпчик.

Чистить пір'ячко горобчик.

Потім пурхнув на плетінь:

— Я чистенький! Цвір-цвірінь!

Крем узяв я із полички,

Сам почистив черевички,

Ще й помив калошки

Для сестри Явдошки.

Наш Рябко у двір забіг,

А на лапках — мокрий сніг

Походив він, походив,

На підлозі наслідив.

Як не сором буть таким —

Неохайним і брудним! —

Я завжди біля порога

Витираю добре ноги.

Ведмежатко косолапе

У барлозі смокче лапу.

Ой, яка принадна,

Наче шоколадна!

Не ведмідь же я, малята,

Щоб до рота пальці брати.

Це мені не звично:

Не гі-гі-є-ніч-но!

Йдуть купатись каченята,

А назустріч гусенята,

Ґелґотять, вклоняються —

Ніби всі вітаються.

Я знайомих як зустріну

Привітаюсь неодмінно.

А прийду в дитячий сад,

То вітаюсь до малят.

Золотий бджолиний рій

Носить мед у вулик свій.

Працювать бджілки охочі —

Зранку трудяться до ночі.

Я старанно теж труджуся,

Помагаю вже бабусі.

А як виросту, тоді

Буду першим у труді!

 

 

Н. Забіла

СОРОКА-БІЛОБОКА

У сороки-

Білобоки

П'ять малят-сороченят.

Усі чисто

Хочуть їсти.

Треба всім їм дати лад.

От сорока-

Білобока

Поскакала на поріг

І до хати

Працювати

Поскликала діток всіх.

Цей, здоровий,

Носить дрова,

Той, швидкий, пшоно товче...

Третій в чашку

Цідить бражку 1,

А малий млинці пече.

Тільки п'ятий

Хоче спати,

Помагати не біжить,—

У садочку

В холодочку

Ліг на травці та й лежить.

У сороки-

Білобоки

Все вже зроблено як слід.

Вся родина

Й господиня

Посідали за обід.

Ті — до кашки,

Ці — до бражки,

Ще й млинців

по п'ять, по шість.

А ледаче

Хай поплаче! —

Хто не робить, той не їсть.

Як почув це братик п'ятий,—

Не схотів на травці спати,

Аж підскочив:

— Як це так?!

Ви — в господі,

Я — в городі,

До роботи я мастак!

Ось він в полі

Бараболю

Обгортає залюбки,

До городу

Носить воду,

Поливає огірки,

Ще й на вишню

На найвищу

Лізе ягідок нарвать.

Вже й приносить

Вишень досить,

Щоб усіх почастувать.

І сорока-

Білобока

Не нахвалиться сама:

— В мене діти

Працьовиті,

Зовсім ледарів нема!

 

ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО

 

Г. Бойко

ТИ НЕ БІЙСЯ, МИЛОЧКО

У малої Милочки

Є нові санчата,

Та боїться Милочка

З гірочки з'їжджати.

І стоїть несміливо

З ними на льоду

Каже: — Не зумію...—

Каже: — Уп-паду...

Ти не бійся, Милочко:

Не страшні вони...

Ти зумієш, Милочко,—

Тільки розпочни!

 

 

Г. Бойко

СОНЕЧКО

Біля сонечка, вгорі

Плавала хмаринка.

Проти сонечка, в дворі,

Бавилась Яринка.

Не журись, Яринко,

Не на вік хмаринка:

Хмарка розпливається

Сонечко ж — лишається!

 

 

 

Г. Демченко

ТАНЯ

Це ж чому завжди у Тані

Щічки свіжі та рум'яні?

А тому, що Таня наша

їсть і борщ, і хліб, і кашу!

 

 

М. Познанська

НОВАЧОК ТАРАС

Ой, який хороший

Хлопчик є у нас!

В групі — наймолодший,

Звуть його Тарас.

Він в саду дитячім

Тільки перший раз.

Грається, не плаче

Новачок Тарас.

 

 

Г. Бойко

ЗАХОТІЛА МИЛОЧКА СПАТИ

Захотіла Милочка

Спати,

Кулачками тре

Оченята.

Зачекай-но, Милочко,

Трішки:

Постелю для тебе я

Й заспіваю:

Ліжко.

— Люлю-люлі-люленьки,

Покладу тебе

Баю!

 

 

А. Варто

ВЕДМЕДИК

Впав ведмедик на підлогу,

Відірвали йому ногу...

Все одно мені найкращий,

Не віддам його нізащо!

 

КОНЯЧКА

Я люблю конячку сиву,

Причешу їй гарно гриву,

Гребінцем пригладжу хвостик

І поїду верхи в гості!

 

 

В. Сосюра

МІСЯЧЕНЬКО

Не шуміть ви, осокори,

Щоб синок вас не почув.

Довго бігав він надворі,

Натомився і заснув.

Місяченьку, чародію,

Не жартуй крізь вікна з ним,

Не лягай йому на вії

Ти промінням голубим.

 

 

А. Варто

М'ЯЧИК

Наша Таня гірко плаче:

Упустила в річку м'ячик!

Годі, Танечко, не плач,

Не потоне в річці м'яч!

 

 

Н. Забіла

ЛАДКИ, ЛАДОНЬКИ, ЛАДУСІ

Ладки, ладоньки, ладусі,

Ой ладусі, ладки!

Де були ви?

У бабусі.

Що їли?

Оладки.

З чим оладки? Із медком

Та з солодким молочком.

А де брали медок?

Діставали у бджілок,

У саду зеленому,

Під рясними кленами,

Під кленами,

Під липами,

Де ягоди розсипані.

Хто розсипав?

Гуси.

Хто збере?

Бабуся.

Хто поїсть?

Дитинка —

Дівчинка Маринка.

ПРИРОДА НАВКОЛО НАС

 

Н. Забіла

КУРОЧКИ

На подвір'ї курочки —

Ціпу, ціпу, ціп!

Ось Маринка й Юрочка

Кришать ціпкам хліб.

Ціпки бачать кришечки,

Дзьобики — тук-тук!

Весь шматок — ой лишенько! —

Вихопили з рук!

 

 

Г. Бойко

КАЧЕЧКА

Качечка кряче —

Каченят не баче.

Кличе качечка курчат:

Чи не бачили качат?

 

 

Г. Бойко

МУРЛИКА

Мурлика

Мурлико

Муркоче —

Руденький,—

Морозива

Замерзнеш,

Хоче.

Дурненький!

 

О. Орач

БУДЬМО ДРУЗІ

Ліс — ні краю, ні початку,

Дикі зарості кругом...

Пострічалося дівчатко

Із колючим їжачком.

— Звешся як? — дівча питає.—

Будьмо друзі — ти і я!

А їжак із переляку

Геть забув своє ім'я.

 

 

Г. Бойко

ГУСИ-ГУСЕНЯТА

Гуси-гусенята

На ніжки

Одягли червоні

Панчішки.

І пішли рядком

До корита

Свіжої водиці

Попити.

Напились води

Гусенята,

Почали купатись,

Пірнати.

Гуси-гусенята

Сердиті:

Дуже близько дно

У кориті.

 

 

І. Нехода

ПІВНИК

Хто це пісеньку таку

Нам співа: «Ку-ку-рі-ку?»

Це наш Петя-Петушок,

Це він будить так діток,

Щоб вставали,

Не проспали,

Не спізнились в дитсадок.

 

 

Г. Бойко

КІЗОНЬКИ-БРИКАЛОЧКИ

У Милочки й Наталочки

Є кізоньки-брикалочки.

В них гостренькі ріжки,

І тоненькі ніжки.

Кізоньки брикали,

Грядки потоптали.

— Батіжок, батіжок,

Жени кізок на лужок!

 

 

Г. Бойко

КОЗУЛЯ

Кізонька-козуля

Маленька,

Кізонька-козуля

Гарненька.

Підійшла козуля

До річки

Чистої попити

Водички.

 

Г. Бойко

БІЛОЧКА

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Плиг із гілки на сучок! —

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї й очі, мов горішки,

Кожушинка хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,-

У дуплі живе вона.

 

В. Крищенко

ЗАЙЧЕНЯТКО

— Ой маленьке зайченятко,

Де твоя домівка-хатка?

— В мене хатка за горбочком,

Під ялинкою й дубочком.

 

Н. Забіла

ОЙ ЧУК-ЧУКИ

Ой чук-чуки,

Чуки-на!

Наша доня

Чепурна.

В неї на голівці

Жовті чорнобривці,

І віночок

З конюшини,

І намисто

Із шипшини,

І листок красольки,

Наче парасолька,

І широкий лопушок,

Мов зелений фартушок!

 

 

О. Висотська

КОРОВА

Он корівонька пішла

Пастись на травицю.

Нам корівонька дала

Молока дійницю.

Вані і Тетянці

Вийде всім по склянці,

Всім попить дістанеться

І коту зостанеться.

 

У ЧАРІВНОМУ СВІТІ КАЗКИ

 

ДІД ТА БАБА

Українська народна казка

Жили собі дід та баба, та була в них курочка ряба. Знесла

курочка яєчко.

Дід бив, бив — не розбив, баба била, била — не розбила.

Мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося та й роз-

билося.

Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:

— Не плач, діду, не плач, бабо, знесу вам яйце не просте,

а золоте.

 

 

 

КОЛОБОК

Українська народна казка

Були собі дід та баба та дожились до того, що й хліба нема.

Дід просить:

— Бабусю! Спекла б ти колобок!

— Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема?

— От, бабусю, піди в хижку 1 та назмітай у засіку 2 борошен-

ця, то й буде на колобок.

нерухомий ящик для зерна.

Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку боро-

шенця, витопила в печі, замісила яйцями борошно, спекла коло-

бок та й поклала на вікні, щоб простигав. А він лежав, лежав

на вікні, а тоді з вікна та на призьбу, а з призьби та на землю

в двір, а з двору та за ворота та й побіг-покотився дорогою.

Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

А він каже:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану, заспівай!

— Я по засіку метений.

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу!

Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою... Перестріває

його вовк:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану, заспівай!

— Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

То й від тебе втечу!

Та й побіг. Знову біжить та й біжить дорогою... Перестріває

його ведмідь:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, ведмедику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану, заспівай!

— Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік.

То й від тебе втечу!

Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Зустрічається з

лисичкою.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.

— Ану, заспівай!

— Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік,

Від ведмедя втік,

То й від тебе втечу!

— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я не-

дочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик,

щоб чутніше було.

Колобок скочив їй на язик та почав співати:

— Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік...

А лисичка — гам його! Та й з'їла.

1 Хижка — комірка.

2 Засік — відгороджене місце в коморі для засипання зерна або великий

 

 

РІПКА

Посадив дідусь ріпку. Виросла ріпка велика-превелика.

Став дідусь ріпку із землі тягти. Тягне-потягне — витягти не

може.

Покликав дідусь на поміч бабусю. Бабуся за дідуся, дідусь

за ріпку: тягнуть-потягнуть — витягти не можуть.

Покликала бабуся внучку. Внучка за бабусю, бабуся за

дідуся,

дідусь

за

ріпку:

тягнуть-потягнуть — витягти

не

можуть.

Покликала внучка Жучку. Жучка за внучку, внучка за бабу-

сю, бабуся за дідуся, дідусь за ріпку: тягнуть-потягнуть —

витягти не можуть.

Покликала Жучка кішку. Кішка за Жучку, Жучка за внучку,

внучка за бабусю, бабуся за дідуся, дідусь за ріпку: тягнуть-

потягнуть — витягти не можуть.

Покликала кішка мишку. Мишка за кішку, кішка за Жучку,

Жучка за внучку, внучка за бабусю, бабуся за дідуся, дідусь

за ріпку: тягнуть-потягнуть — та й витягли ріпку!

 

 

К. Ушинський

КОЗЕНЯТА І ВОВК

Була собі коза, зробила вона в лісі хатину і привела діток.

Щоденно ходила коза в ліс по траву. Сама піде, а дітям велить

замкнутися і нікому дверей не відчиняти. Вернеться коза додому,

постукає ріжками в двері і заспіває:

Козенята почують матір і одмикають їй двері. Вона нагодує

їх і знову йде пастись. Одного разу підслухав вовк, як коза спі-

вала і, коли вона пішла в ліс, підійшов до дверей хатинки і заспі-

вав грубим-грубим голосом:

Козенята послухали і кажуть: «Чуємо, чуємо! Не маминим

голосом співаєш: мати співає тонше, вона не так промовляє»,—

і не відчинили вовкові дверей.

Так і пішов вовк ні з чим. Прийшла коза і похвалила діток

за те, що її слухають: «Розумні ви, дітоньки, що не відчинили

вовкові, а то він би вас із'їв».

Козенята, дітоньки,

Одімкніть хатиноньку!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.

Ви дітоньки, козеняточка,

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.

 

НАРОДНІ ПІСЕНЬКИ

 

 

СОРОКА-ВОРОНА

Українська народна пісенька

Сорока-ворона

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила.

— Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам;

А цьому не дам,

Бо цей буцман2

Дров не носив,

Діжі не місив,

Хати не топив,

Діток гулять не водив —

Справжній лежень.

2 Буцман — товстун.

 

ЛАДІ-ЛАДУСІ

Українська народна пісенька

— Ладі-ладусі,

— А де були?

— В бабусі.

— А що їли?

— Кашку.

— А що пили?

— Бражку1.

— А що на закуску?

— Хліб та ка пустку.

— Гай, гай на бабину хату

Калачі їсти!

 

 

ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК

Українська народна пісенька

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик:

Меншому — менший,

Старшому — більший,—

Шусть у піч, шусть у піч!

 

 

КУЮ-КУЮ ЧОБІТОК

Українська народна пісенька

Кую-кую чобіток,

Подай, бабо, молоток.

Не подаси молоток —

Не підкую чобіток.

ГУ-ТУ-ТУ! ГУ-ТУ-ТУ!

Українська народна пісенька

Гу-ту-ту! Гу-ту-ту!

Вари кашку круту,

Підсипай молочка,

Погодуй козачка!

 

 

ДВА ПІВНИКИ

Українська народна пісенька

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

Цап меле, цап меле,

Коза насипає,

А маленьке козенятко

На скрипочку грає.

Танцюй, танцюй, козуленько,

Ніжками туп-туп,

Татусенько з матусею

Принесуть нам круп, круп.

А вовчок-сірячок

З лісу виглядає

Та на біле козенятко

Скоса поглядає.

 

 

КАЧКА

Українська народна пісенька

Качка йде,

Каченят веде,

На попасочку,

На порясочку,

На холодну водицю,

На зелену травицю.

 

 

ДИВНИИ ЗВІРОК

Круглий, мов клубок,

Голки стирчать,

Спробуй узять!

Хто це?

(їжак)

 

КОТИКУ СІРЕНЬКИЙ

Українська народна пісенька

Котику сіренький,

Дитя буде спати,

Котику біленький,

Котик — воркотати.

Котику волохатий,

Ой на кота — воркота,

Не ходи по хаті,

На дитину — дрімота.

Не буди дитяти.

А-а-а. А-а-а.

 

 

РАНО-ВРАНЦІ НА ЛУГУ

Українська народна пісенька

Рано-вранці на лугу

Пастушок «Ту-ру-ду-ду!»

А корівки в тон йому

Затягнули «Му-му-му!»

Йди, Муренько, в зелен гай,

В чистім полі погуляй,

Йди травиці попаси,

Молочка нам принеси.

 

 

ПТАШКА МАЛЕНЬКА

Українська народна пісенька

— Пташка маленька!

Де твоя ненька?

— На маківці сиділа,

Дрібен мачок дзюбала.

— Дзюб-дзюб, дзюбанець!

Ходи, пташко, у танець!

 

 

ГОП-ГОП, КОЗУНЮ

Українська народна пісенька

Гоп-гоп, козуню,

Гоп-гоп, сіренька,

Гоп-гоп, біленька!

У нашої кізоньки

Чотири ніженьки.

 

 

ЛЕТІВ ГОРОБЧИК

Українська народна приспівка

Летів горобчик:

Жив-жив, жив!

— А де ж мені сісти?

— На печі.

— А що ж мені їсти?

— Калачі.

— Гам!

 

 

 

 

HAT